А далі що? А далі листопад... Останні кроки року, що минає. Холодні ранки кава у руках, В самотніх скверах протяги гуляють.
Сумні пейзажі намалює день, І вечір огортається в тумани. На серці холод у руках глінтвейн, Але і він уже не зігріває.
Бо листопад — це ніби стан душі: Все завмирає і стає байдуже, У плейлисті лише сумні пісні 3 надією на радісне майбутнє.