Не стріляйте!
Війна, зі швидкістю лавини,
Вкотре цим світом прогримить.
Жорстокі ігрища людини,
Не зупиняється й на мить.
Життя - безцінне, справжнє диво
Давно не варте і гроша...
Ракети свист - і полохлИво,
Парить у небесах душа.
І знову гуркіт канонад
Нічний осяє небосхил.
Гарячий і нещадний град
Залишить по собі лиш пил.
Не стріляйте! Досить крові!
Досить болю і смертей!
Ненависть у кожнім слові ...
Страх у поглядах дітей...
Скільки можна руйнувати
Долі цілих поколінь?!
Знов і знов життями грати,
Світло обертати в тінь.
Не можна навіть уявити
Цей світ без клятої війнИ...
Якби ж одвічно не платити
За мир кривавої ціни.
Щоб небо - чисте і прозоре,
Земля - без полум'я пожеж,
Забулося щоб слово горе,
А щастя би не мало меж.
І знову гуркіт канонад
Нічний осяє небосхил.
Гарячий і нещадний град
Залишить по собі лиш пил.
Не стріляйте! Досить крові!
Досить болю і смертей!
Ненависть у кожнім слові ...
Страх у поглядах дітей...
Скільки можна руйнувати
Долі цілих поколінь?!
Знов і знов життями грати,
Світло обертати в тінь.
Хай стихне гуркіт канонад,
Ніч обіймає небосхил,
Дощу, холодний водоспад -
Змиє війнИ мерзенний пил.
Не стріляйте! Досить крові!
Досить болю і смертей!
Ненависть у кожнім слові ...
Страх у поглядах дітей...
Скільки можна руйнувати
Долі цілих поколінь?!
Знов і знов життями грати,
Світло обертати в тінь.
Suno AI на мої вірші.
https://m.youtube.com/watch?v=D5uGIz1paBI
К сожалению комментариев к статусу еще не было. Вы можете быть первым!