Що не сталося-я вже ненавиджу,
Неможливі секунди розлучення.
Проводжаючим як завжди байдуже
Їхні розклади, їхні сполучення.
У цю мить не хвилюють обмеження,
Ні кар"єра, ні ціни на нафту.
Є останні секунди розлучення
В неможливості в серці втримати правду.
Не питай мене ніколи, хто я.
Коли мене не стане відповідь прийде сама.
Язик, повір мені, шалена зброя-
Вбиває все, лишає лиш слова.
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
Не плач-заллєш перон.
Буваі малий, назавжди мій,
Доросла справжність моїх мрій.
Бувай м
Как жаль, что подавляющее большинство людей видя проявление чувств со стороны мужчины не воспринимает это адекватно, не считает это не то что должным, а и просто нормальным. Косятся на счастливого, заботливого папочку устраивающего своего сына-дошкольника на лавку в метро, проверяющего чтоб тому не было жарко. Косятся на жарко обсуждающих что-то молодых людей (если при этом они не ржут как дебилы). Да что там, косятся и на парня не спускающего взгляда с девушки, держащего ее в руках как сокровище - подкаблучник...
А ведь мужчины тоже люди и проявлять чувства это нормально.
Що не сталося-я вже ненавиджу,
Неможливі секунди розлучення.
Проводжаючим як завжди байдуже
Їхні розклади, їхні сполучення.
У цю мить не хвилюють обмеження,
Ні кар"єра, ні ціни на нафту.
Є останні секунди розлучення
В неможливості в серці втримати правду.
Не питай мене ніколи, хто я.
Коли мене не стане відповідь прийде сама.
Язик, повір мені, шалена зброя-
Вбиває все, лишає лиш слова.
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
Не плач-заллєш перон.
Буваі малий, назавжди мій,
Доросла справжність моїх мрій.
Бувай малий. Молю постій!
Не плач, бо важко йти
Бувай, малий, назавжди мій,
І я назавжди твій.
А тепер помнож цю історію,
Прості цифри-урок математики,
На купе, на вагони, на колії,
На вокзали, авто, човни, літаки.
І плюс ті, що колись повірили
Свому серцю і алим парусам.
Знаєш, заздрить комусь сама любов,
З позначкою "діти Ікаруса".
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
Не плач-заллєш перон.
Бувай малий, назавжди мій,
Доросла справжність моїх мрій.
Бувай малий. Молю постій!
Не плач, бо важко йти
Бувай, малий, назавжди мій,
І я назавжди твій.
Вже не тішу я себе, що молодий,
Що мною можна забивати цвяхи.
Я не помітив навіть сам, як став черствий,
Невдовзі рознесуть у небо птахи.
Я іноді так хочу справжню зиму хоч на день,
Хочу бути снігом-день і я розтану...
Нажаль, ніколи не дізнатися хто я,
Бо відповідь прийде, коли мене не стане.
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
Не плач-заллєш перон.
Бувай малий, назавжди мій,
Доросла справжність моїх мрій.
Бувай малий. Молю постій!
Не плач, бо важко йти
Бувай, малий, назавжди мій,
І я назавжди твій.